МИКОЛА СКОРИК: ІМПОРТ ЗРОСТАЄ ЗНАЧНО ШВИДШЕ ЗА ЕКСПОРТ, І ЦЕ ДУЖЕ ПОГАНИЙ СИГНАЛ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ

Про це заявив народний депутат від ОПОЗИЦІЙНОЇ ПЛАТФОРМИ - ЗА ЖИТТЯ Микола Скорик, коментуючи дані Держстату по зовнішній торгівлі України за січень-вересень 2018 року.

За три квартали 2018 року експорт товарів склав 34,6 млрд дол., а імпорт - 41 млрд дол. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року експорт зріс на 10,3%, імпорт - на 16,1%.

Микола Скорик відзначив, що темпи зростання експорту знижуються і поки ця тенденція залишається стабільною.

«Темпи зростання експорту не забезпечили його відновлення до передкризового рівня. З початку року експорт з України у доларовому вираженні становив менше 75% обсягів 2013 року і приблизно 68% показників 2012 року. При нинішній динаміці зростання експорту і за умови сприятливої ​​кон'юнктури зовнішніх ринків вийти на рівень 2013 року вдасться лише у 2021 році», - підкреслив опозиційний політик.

За його словами, після обвалу експорту до РФ та інших країн СНД Україна не змогла симетрично наростити експорт до країн ЄС. «Якщо за точку відліку взяти 2013 рік, то експорт в ЄС зріс вкрай мало, щоб компенсувати падіння експорту в країни СНД за цей же період. За вказаний час поставки української продукції до Євросоюзу зросли лише на 21,9% або на 2,62 млрд дол. У той же час експорт в країни СНД скоротився більш ніж в 3,2 рази - з 16,7 млрд дол. до 5, 2 млрд дол.», - зазначив Микола Скорик.

Парламентарій наголосив, що експортний кошик України як і раніше залишається примітивним - у ньому дуже висока частка необробленої сировини і товарів з низькою доданою вартістю. «Майже 2/3 товарного експорту з початку року склала сировинна продукція або товари з низькою доданою вартістю - метали і металовироби (26,1%), рослинна продукція (19,2%), жири та олії (9,3%), мінеральна продукція (9,3%). У той же час на машини і обладнання припадало лише 9,9% експорту. Частка коштів наземного транспорту, продукції авіа- і суднобудування склала лише 1,5% - удвічі менше, ніж експорт деревини та виробів з неї (3,3%). Експортуючи сировину, Україна не використовує можливості формування доданої вартості на своїй території, не створює нові робочі місця у переробці, отримує значно менші, ніж могла б, доходи для державного і місцевих бюджетів», - підкреслив він.

Микола Скорик також звернув увагу, що структура імпортованих товарів підтверджує висновок про уявні успіхи в енергозбереженні. У загальному обсязі імпорту 23,3% становили енергоносії - нафта і нафтопродукти, газ, вугілля.

«Імпорт продемонстрував більш високі темпи зростання, які випереджають нарощування експорту в півтора рази, що призвело до більш ніж півторакратного збільшення негативного сальдо зовнішньої торгівлі. З огляду на те, що в структурі імпорту переважають енергетичні продукти, а заходи щодо підвищення енергоефективності поки майже не дають вагомих результатів - переламати цю тенденцію швидко не вдасться», - зазначив він.

До усіх цих вкрай невтішних для економіки України факторів, додалося і введення воєнного стану в 10 областях, що не може не позначитися на активності прямих іноземних інвестицій. «Запровадження воєнного стану - це похорони інвестиційного клімату. Жоден нормальний інвестор не прийде до воюючої країни. Ніхто не захоче вкладати гроші туди, де немає стабільності і невідомо, що буде завтра - чи воєнний стан, чи віджимання бізнесу «активістами». Більш того, ситуація, що склалася, може призвести до відтоку іноземного капіталу. Інвесторам потрібні стабільність та надійні гарантії, а ними в сьогоднішній Україні і не пахне», - резюмував Микола Скорик.

 

Поділитися: